Якщо ваша справа – зовнішньоекономічна діяльність, у вас є право відкривати свої відокремлені підрозділи – представництва, філії та виробничі підрозділи – за межами України. І якщо вам не потрібно проводити в іншій країні господарську діяльність, то найкращим виходом за кордон буде представництво.
Для чого потрібно представництво в іншій країні?
Воно може знадобитися компанії для того, щоби вирішувати організаційні питання про постачання товарів чи послуг, щоби просувати їх на новому ринку. Представництво виконує функції з представлення інтересів підприємства у відносинах із третіми особами, а також їх захисту. Зокрема, шукає контрагентів, укладає угоди, приймає претензії, складає та подає позовні заяви тощо.
У чому різниця між представництвом і філією?
Представництва зазвичай не провадять господарську діяльність, для її ведення в іншій країні необхідно створювати філію.
Відкрите за кордоном представництво не є юридичною особою, але відомості про нього також необхідно подавати до єдиного держреєстру підприємств. Керівників призначає компанія, вони діють за довіреністю.
Як сплачувати податки?
Закордонний підрозділ також необхідно взяти на облік в органах Державної фіскальної служби, незалежно від того, буде він сплачувати податки в Україні чи ні.
Порядок оподаткування та бухгалтерського обліку залежить від країни, в якій компанія вирішить відкрити представництво, а також від діяльності цього підрозділу. Тому спочатку варто розібратися із законодавством та зібрати інформацію про умови, які діють у країні, де підприємству потрібен підрозділ.
Представництво можна виділити на окремий баланс, а операції з ним відображати на субрахунку. Субрахунки – це щось на кшталт внутрішнього лічильника у межах одного рахунку. При цьому головне підприємство формує загальну фінансову звітність юрособи з урахуванням показників окремого балансу підрозділу. Тобто всі прибутки і витрати представництва містяться в основному звіті. І не потрібно жодної консолідованої звітності, що значно спрощує роботу із податковою.
Важливо!
Якщо підприємство створює за кордоном некомерційне представництво, котре займатиметься лише підготовчоюю та допоміжною діяльністю, то податок на прибуток треба сплачувати лише в Україні.
Якщо компанія створює комерційне представництво, то прибуток оподатковуватиметься і за кордоном, і в Україні. Але при цьому сплачений за кордоном податок можна зарахувати у зменшення податку на прибуток в Україні. Якщо ж з іноземною державою, де створюється підрозділ, укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування, тоді застосовуються її норми.
Тобто підприємство заздалегідь має вирішити, які завдання виконуватиме представництво за кордоном і який режим оподаткування є більш прийнятним.
А що ж із податком на доходи фізичних осіб?
Щодо податку на доходи фізосіб, тут також можуть бути варіанти. Якщо із країною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, знову треба звертатися до його норм. Якщо договору немає, то працює податкове законодавство країн. Ймовірно, доходи працівників можуть оподатковуватися податком на доходи двічі: в Україні та у тій країні, де вони працюють територіально. При цьому працівники представництва мають трудові відносини безпосередньо із підприємством, а не з представництвом.
Окрім того, підприємству потрібно визначитися, чи матиме представництво рахунки в банках, чи матиме повноваження укладати угоди від імені підприємства, право самостійно списувати майно тощо. Загалом усі дії представництва мають бути узгоджені з основною компанією і підтверджені відповідними довіреностями.
