Будь ласкава, справо!

Основні вкладки

Будь ласкава, справо!

Бізнеси, в основу яких покладена соціальна модель, стають тенденцією в Україні, але досі залишаються рідкістю. Благодійний магазин «Ласка», який відкрився 2011 року, був одним із перших у нашій країні, що працював у такому форматі. Про те, як еволюціонувала бізнес-модель та її цільова аудиторія, ми поговорили із співзасновницею «Ласки» Анною Уваровою. 

Анно, як виникла ідея відкрити благодійний комісійний магазин? Це починалося як хобі чи як особиста ініціатива?
Про такий формат ще під час студентства дізналася одна із наших засновниць Олена Лінькова. Вона поїхала до Лондона за програмою обміну студентів і там побачила такі магазини. У Британії вони існують понад сто років. Згодом, коли Олена переїхала з рідного Петербурга до Києва, виникла ідея відкрити такий заклад і тут. Вона хотіла створити соціально значуще, цікаве і атмосферне місце, яке об’єднувало б людей. Якщо говорити про мене, то я хотіла допомагати іншим, але на той час не знала як. 

Це був 2011 рік. Тоді всі дивилися на нас, наче на божевільних. Ми не мали стартового капіталу та інвесторів. Першим важливим етапом для нашої справи став фестиваль «Велика ідея». У його межах проводився конкурс некомерційних ініціатив, і ми виграли грант на 14 тис. грн. Ще протягом двох місяців ми здобули кілька міні-грантів. Загалом наш стартовий капітал становив приблизно 17 тис. грн. Майже рік ми існували онлайн: домовлялися, щоб речі привозили на наш склад, сортували і виставляли одяг в інтернеті. Перше приміщення, де ми могли продавати офлайн, нам надали друзі. Ці дев’ять квадратних метрів були безкоштовні, тому стартовий капітал пішов на ремонт і закупівлю обладнання. 

Яких змін за ці роки зазнала ваша бізнес-модель? 
Спочатку ми зосередилися на класичній моделі благодійного магазину: збирали, сортували та продавали, а також безкоштовно передавали речі, які віддавали містяни. Водночас ми прагнули стати місцем, де можна купити оригінальні українські вироби, тож розширили кількість дизайнерського одягу на наших полицях. Але ми швидко зрозуміли, що це стало причиною поступової втрати основної ідеї, і повернулися до змішаної моделі. Нині у наших магазинах 70% вживаних речей і 30% товарів українських виробників. 

За майже п’ять років, що існує «Ласка», ми перетворилися на невеличку мережу з двох магазинів, а наша команда з трьох людей виросла до 20. Ми переконалися, що соціальний бізнес може існувати в Україні і без підтримки держави. Зараз наша бізнес-мета – збільшити фінансовий прибуток проекту, щоб наша інвестиція у соціальні та благодійні проекти стала вагомішою. Щоб ми могли масштабуватися далі, нам потрібен сортувальний цех, обслуговування якого коштує 100 тис. грн на місяць. 

Щоб зробити якісний продукт, вам довелося дуже філігранно попрацювати із позиціонуванням. Наскільки важко було відмежуватися від секонд-хендів?
Спільне у нас із ними лише те, що ми продаємо вживані речі. Проте ми не просто зробили іншу концепцію – у нас геть інший формат. Наш бізнес – про свідоме споживання, доступну благодійність, атмосферність та дружній сервіс. Наші магазини не виглядають як секонд-хенди, у нас інша підготовка команд та якість товарів. 
 
Як еволюціонував ваш споживач? Хто це тепер та чи у вас є постійні покупці з 2011-го?
Від самого початку ми орієнтувалися на людей, які шукали атмосферне місце у Києві, де вони знайдуть однодумців, і на тих, кому близька ідея свідомого споживання та благодійності. Спочатку це були наші друзі та друзі друзів. Досить довго ми не зосереджувалися на рекламі, і єдиним нашим інструментом просування було сарафанне радіо. На мій погляд, це найкраща реклама. Натепер ми вже ведемо професійну роботу з позиціонування проекту, адже прагнемо, щоб до наших благодійних та соціальних цілей долучилося все місто. 

Які ваші канали поширення інформації? Звідки про вас дізнаються?
Від початку справи ми брали участь у якнайбільшій кількості заходів, щоб популяризувати формат. Зараз це вже має другорядне значення. 

Наш основний канал – Instagram. Щодня ми постимо там певний образ. Періодично проводимо фотосесії з відомими людьми різних сфер діяльності. Ми прагнемо, щоб наш Facebook-акаунт був більше про сенси: показував, хто ми як соціальний бізнес і що таке усвідомлене споживання. Про нас багато пишуть і знімають ЗМІ: тема, куди віддати речі, стає актуальною щоосені і щовесни. Зараз ми плануємо більше працювати з лідерами думок і доносити повідомлення, що купувати якісне вживане – не соромно.

Що потрібно, аби не просто бути соціально орієнтованим бізнесом, але й зібрати навколо себе сильну спільноту однодумців? Дайте, будь ласка, п’ять порад.
1. В кожного бізнесу має бути смислове навантаження.
2. Засновник бізнесу має вірити у свою ідею. Так він зможе вести за собою команду.
3. Чесність у бізнесі має проявлятися на всіх рівнях, від трансляції ідей до звітності.
4. Команда має бути вмотивована, адже атмосферу створюють люди. Лише зараз в українському суспільстві починається здорова тенденція, коли колективи стають командами.
5. Кожного покупця треба сприймати як друга.

Ви позиціонуєте себе як перший благодійний магазин в Україні. Скільки зараз таких магазинів в Україні чи хоча б у Києві? З 2012 року ситуація якось зрушилася з місця?
Так, ситуація змінилася. У Києві є лавка «Доброслон», хоча там дещо інша модель, у Харкові – «Шафа добра», у Львові – «Емаус». Також є схожий магазин у Запоріжжі.

Порадьте іншим соціальним бізнесам, як знайти та виграти грант. 
Гранти – це одноразова допомога. На цьому етапі нашого розвитку вони нас не цікавлять. Крім того, зараз в Україні я не знаю грантів для соціальних бізнесів, є лише пільгові кредити.

Чого чекати далі? Коли «Ласка» відкриється в інших містах України?
Найближчим часом ми плануємо систематизувати внутрішні процеси та професійно попрацювати із позиціонуванням, щоб бути зрозумілішими для містян. І лише після цього масштабуватися у Києві.

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

Катерина Спориш
Катерина Спориш
x