Чому закриваються улюблені бари

Основні вкладки

Вікторія Лупенко
28/09/2017

STAR BARS – мегапопулярний бар за мотивами «Зоряних війн» у самому центрі столиці. Щовечора аншлаги, а долучитися до унікальної атмосфери гості приїжджають з-за кордону. Так було до цього літа. На піку популярності заклад зачиняється, і його місце займає сусідній салон декору. Яка причина, і чи взагалі варто відкривати у Києві заклад громадського харчування, розповідає засновник STAR BARS Кирило Василевський.

STAR BARS був популярним місцем і зачинився дуже раптово та потиху. Чому?

Усе почалося з PAUSE – закладу формату вільного простору, який потім перетворився на STAR BARS. Під час відкриття я припустився головної помилки, яка і визначила подальшу долю бізнесу: ми не уклали договір, лише детально розрахували бізнес-план, а із зазначеної у ньому суми інвестицій ми отримали 50%. В жодному разі не можна відкривати заклад громадського харчування із недофінансуванням, тому що ви виходите на висококонкурентний ринок і маєте бути щонайменше на рівні. Завдяки неабиякому ентузіазму персоналу PAUSE проіснувала чотири з половиною роки, хоча зазвичай заклади, які відкрилися з недофінансуванням, не протримаються і року.

На момент реорганізації PAUSE в STAR BARS у нас уже були серйозні розбіжності з інвесторами. Вони побачили, що вклали лише половину суми, зазначеної у бізнес-плані, а уже окупилися, і подумали: «А навіщо вкладати ще?». Дарма, що це змушує людей, які працюють у барі, жити на роботі.

Бар закрився через підвищення орендної плати і відсутність договору із власниками будинку, але інвестори не відстоювали нашу позицію, тому що їхні гроші принесли прибуток, і працювати далі для них було недоцільно.

Загалом PAUSE и STAR BARS проіснували на Володимирській, 69 п’ять з половиною років. Чим спровокована така поведінка орендодавця? На вас тиснули?

За законом України, якщо ресторан отримує статус закладу громадського харчування, цей дозвіл поширюється на весь будинок. У STAR BARS такого статусу не було, але орендодавці, схоже, вирішили, що це було б чудовою нагодою для відкриття інших кав’ярень чи барів у їхньому приміщенні. Мене поставили перед фактом: або я оформлюю всі документи, або нам створюють нереальні для життя умови. Я відмовився, бо ця процедура забагато коштує. Крім того, ми потрапили у період переукладання договору, тож усі козирі були на руках у орендодавців. Можливо, якби позиція інвесторів була жорсткішою, усе склалося б інакше.

Давайте підсумуємо: у вас успішний заклад, орендодавець та інвестори отримують свої прибутки – і раптом бар закривається. Це абсурд.

Це кон’юнктура українського ринку ресторанного бізнесу. У нас мета відкриття закладу – це проіснувати два роки, щоб заробити гроші, бо це ефективніше, ніж просто відкрити депозит у банку. У нашому випадку все припинилося саме тому, що потрібно було виходити на принципово новий рівень і з новими інвестиціями. Успіх був причиною закриття – це ще абсурдніше.

Складається враження, що відкривати заклад громадського харчування у Києві не варто. Що ви порадите підприємцю, який прочитає вашу історію: як йому не розчаруватися і таки відкрити ресторан або бар?

Якщо треба дати рекомендацію, кому і що відкривати, то це було б так: своє приміщення за будь-яку ціну. І я вважаю, що у Києві є два дієві формати закладів: або преміум-преміум-плюс класу, або зовсім friendly-friendly, якою була PAUSE, де відвідувачі могли малювати на стінах.

Як МСБ-підприємцям убезпечити себе від ситуації, яка сталася зі STAR BARS?

У Києві ризиковано відкривати концептуальні тематичні заклади, яким був STAR BARS. Ми не Львів. Це там багато туристів та конкурентів, тому потрібно вирізнитися. Київ консервативний: тут до барів ходять, щоб посидіти. Складність ще й у тому, що заклади, які називають себе концептуальними, не розуміють одного – концепція починається від вхідних дверей і закінчується ковтком фірмового напою. Не має бути неістотних деталей, все підпорядковано ідеї.

Складайте договори, на основі яких недофінансування на початковому етапі проекту призводить до: а) невідкриття, б) знімає будь-яку відповідальність з керівного партнера та топ-менеджменту. Фраза «Немає грошей» від інвестора має вести лише до цих двох варіантів.

У договорі оренди максимально детально пропишіть всі можливі форс-мажори аж до умов переукладання. Крім того, нині на ринку поширена модель, коли орендодавець сам є інвестором. Як свідчить практика, нічого доброго з цього не виходить. У певний момент такий інвестор зрозуміє, що він нічого не заробляє.

Щодо інвесторів, головне – дати їм до дрібниць зрозуміти, з чим вони матимуть справу. Найсмішніше те, що багато інвесторів хочуть, щоб їх обманювали і обіцяли нереальні цифри. Чесність – це найбільша гарантія під час пошуків правильного інвестора.

Чи ви плануєте продовжувати свою діяльність як підприємець? Можливо, з новим закладом? Чи думаєте про реінкарнацію STAR BARS?

Реінкарнація буде, але не просто як STAR BARS, тепер це буде масштабний мережевий проект. Я веду переговори з трьома інвесторами, але перед цим, наступного року, планую відкрити ресторан нової для українського ринку кухні. Можу лише сказати, що такого у нас іще не було.

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

x