Із топів у підприємці: досвід Олександра Толкача

Основні вкладки

Із топів у підприємці: досвід Олександра Толкача

Олександр Толкач понад 10 років працював у сфері комунікацій в Україні та Росії. Упродовж останніх років він очолював комунікаційну дирекцію найбільшої приватної енергокомпанії України ДТЕК. Але 2014 року вирішив покинути прибуткову справу і вклав усі заощадження у створення своєї компанії. Він розповів «Будуй своє» про те, як шукати персонал для своїх проектів, як йому допомагає попередній досвід і чи не шкодує він про вибір підприємницького шляху.

 

Чому вирішили піти з великого бізнесу і створити свій, зовсім інший проект в іншій галузі? І як це – бути у вільному плаванні?

Після 10 років у великому бізнесі захотілося перезавантажитися і дати відпочити розладнаним нервам. До того ж я ще 1992 року захопився програмуванням ігор, тому, обираючи сферу діяльності, вирішив повернутися до забутого хобі.

Звісно, я розумів, що створювати ААА-тайтли про грудастих ельфійок і зорельоти мені вже запізно. Та й бюджету такого не було. Тому дивився, як об'єднати розуміння роботи бізнесу з іграми. Так народився проект CTIG, який після низки трансформацій і розворотів став тим, чим він є сьогодні. Тобто ми з партнером вирішили, що сфокусуємося на виробництві навчальних або навчально-розважальних ігор для бізнесової та загалом дорослої аудиторії.

Ключові проекти сьогодні: http://simulate.company – система створення навчальних поведінкових симуляцій, під яку ми написали величезний власний фреймворк і низку клієнтських додатків), http://bizworld.guru – наш новий навчально-розважальний продукт, який вийшов у реліз.

Є ще один «довгобуд» – http://pquest.club, сценарій якого ми вже не один рік поліруємо, оскільки недооцінили складність теми, але згодом і його зарелізимо.

Інші доробки теж були: кумедний веб-проект з автоматизації підбору хобі, але на нього так і не вистачило організаційних ресурсів, тому він у глибокому заморожуванні. Ігри врешті перемогли.

 

Якою була початкова сума вкладень і звідки її залучили?

Перші інвестиції внесли ми з партнером – Борисом Фірсовим. Далі залучали seed-інвестиції1 від приватних інвесторів вже для розвитку кожного напряму.

 

Як підбирали персонал? Чи став у пригоді досвід минулого?

Запрошував знайомих, колишніх колег або шукав людей з потрібним профілем у мережі. Хотів дещо віддати на аутсорсинг, але швидко зрозумів, що це не надто вдалий шлях. Тому довелося опановувати технології і збирати свою команду з розробки. Сьогодні на аутсорс віддаємо тільки завдання з графічного дизайну.

Досвід, звісно, знадобився, але тут заслуга нашого операційного директора Ліди Соболенко, у неї нюх на людей. Мій вклад лише у тому, що я привів її у компанію. Але повторю банальність: від команди залежить усе. І коли команда горить проектом – усе виходить. А якщо дати їй згаснути – бізнесу не буде. Це у стартапі набагато відчутніше, ніж у великих компаніях.

 

Чи складно було перекваліфікуватися з комунікацій в IT? Довелося вчитися?

У перші півроку на мене звалилися фреймворки, репозиторії, трекери завдань і багато іншого. А я ж був надто далеким від цього: із жахом дізнався, що, наприклад, крім об'єктно-орієнтованого програмування рівня C++ з'явилися набагато складніші структуровані речі. Від терміна «нодно-орієнтоване програмування» я досі гикаю.

Але тепер я із задоволенням пройшов кілька курсів з програмування та вечорами іноді програмую для підтримки тонусу. У проекти команди не лізу, щоб не накодувати їм “милиць”.

Хоча загалом, на жаль, база гуманітарія не дуже знадобилася. Своїй дитині я би порадив здобути технічну освіту.

 

Чи тепер допомагає вам попередній досвід?

Допомагає. По-перше, зберігати helicopter view для розуміння розвитку компанії і продуктів. Все-таки досвід роботи зі стратегіями великого бізнесу корисний. По-друге, я вмію працювати з інвесторами, і без цієї навички навряд чи знайшов би кошти на проекти. Здавалося б, у світі, де венчурні гроші лізуть звідусіль, кілька сотень тисяч доларів – маленька сума. Але її отримати найскладніше, поки твій бізнес нікому не відомий.

 

На якому етапі створення компанії виникли проблеми? Як ви їх долали?

Дуже складним був другий рік, коли продукту ще не було, встигли зібрати всі “граблі” за списком, а грошей уже катма. Довелося попрощатися з частиною команди, заодно  усунули помилкові кадрові рішення. Плюс сфокусувалися на B2B-продуктах, де швидше вдалося отримувати виручку.

Складним був і цей рік, коли потрібно було освоїти нову сходинку зростання. Правильно чи ні ми це зробили, покаже час.

 

Як тестували свої продукти?

На людях, як іще. Показували усім, запитували враження, спамили у стрічку ФБ. Теж допомогла мережа старих контактів: простіше приходити до керівників напрямків потенційних клієнтів, маючи за плечима регалії директора із комунікацій у великих компаніях. Потім дуже довго аналізували зворотний зв'язок. І врешті основний продукт ми переробили майже повністю, що потребувало додаткових дев’яти місяців, однак тепер за нього не соромно.

Важливо одразу тестувати прототипи. Щойно з'являються гроші, одразу офіційно тестувати на незалежних респондентах. Знімати рожеві окуляри і з’ясовувати, де саме проґавили. Без цього продукт швидко помре.

 

Співпрацею з ким можете похвалитися?

У нас дуже продуктивний контакт із «Метінвестом»: їм сподобався наш підхід і перший проект, тепер працюємо над іще кількома рішеннями. Цікава історія з компанією «Лідське пиво»: ми з ними познайомилися на конференції, через місяць запустили проект, а через два – здали його під ключ. І вже за тиждень вони «прогнали» через нашу симуляцію усіх співробітників продажів, а потім дали нам відмінний відгук за ефектом. Вийшла унікальна швидкість проекту.

Я пишаюся усіма клієнтами, вони класні, усі. Серед підрядників можу відзначити дизайн-студію «Чапс» з Одеси, адже без їхнього бачення UX/UI ми б були не надто виразними.

 

Чи не шкодуєте, що відійшли від топових прибуткових посад?

Поки що ні. Звісно, чимало складнощів, та й прибуток не такий, аби жити на колишню широку ногу. Але цікаво.

 

1. Seed-інвестування — перший етап інвестування за рахунок продажу певного пакету цінних паперів компанії. Оскільки передбачаються невеликі обсяги фінансових вкладень, використовується метод “сівби”, щоби збільшити кількість зацікавлених.

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

Катерина Спориш
Катерина Спориш
x