Коли вада – не завада

Основні вкладки

Бізнес, особливо на стадії започаткування, потребує розвитку у багатьох напрямах. Це вибір та розроблення продукту, створення команди та керування нею, реклама та просування, примноження та інвестування коштів, поводження з конкурентами та вміння долати проблеми... Це не завжди під силу здоровим людям, а для людей з обмеженими можливостями здається нереальним. Проте є приклади, які спростовують цю думку.

 

Річард Бренсон, засновник корпорації Virgin Group

Цей британський діловий магнат зі статком понад $5 млрд з дитинства страждає на дислексію (низьку здатність оволодіти навичками читання), що було причиною його складнощів у навчанні: вчителі думали, що він ледачий або дурний. Проте Бренсон вважає, що саме це зробило його успішним власником бізнесу, оскільки він навчився делегувати завдання, з якими не міг упоратися.

У 16 років він створив свій перший успішний бізнес – журнал Student, де публікувалися Джон Леннон, Мік Джаггер та інші зірки. А коли Річарду було 20 років, він заснував компанію звукозапису Virgin. Цей проект виявився дуже успішним і приніс Бренсону мільйони.

У 1984 році Річард відкрив компанію Virgin Atlantic Airways з авіаперевезення, а згодом започаткував Virgin Mobile. Натепер під маркою Virgin існують понад 400 брендів. Ці компанії працюють у різних галузях: інтернет-провайдер, кіностудія, видавець відеоігор, залізнична компанія і навіть оператор з космічного туризму.

 

Девід Нілімен, засновник JetBlue Airways

У дитинстві у Девіда були проблеми під час стандартного шкільного тестування: він не міг втримувати увагу на матеріалі. Лише у 30 років він виявив, що у нього синдром порушення активності та уваги (скорочено СПАУ – стан, який характеризується імпульсивністю та неможливістю зосереджувався на предметі).

Однак це захворювання не завадило йому стати успішним у житті. Він був співзасновником, а згодом президентом Morris Air, авіакомпанії з низькою вартістю квитків, генеральним директором авіакомпаній Open Skies, а пізніше JetBlue Airways. Його зарплата у JetBlue за 2002 рік становила $200 тис. з бонусом $90 тис. Нілімен пожертвував її кризовому фонду JetBlue Crewmember, що був створений для працівників JetBlue, які потрапили у важке становище.

У 2008 році Нілімен разом із братом заснував авіакомпанію Azul, яка натепер є третьою за розміром авіакомпанією Бразилії, у 2013-му – Vigzul, компанію з охорони домашньої безпеки та моніторингу, а у 2015-му стає співвласником TAP Air Portugal Group.

Девід – батько десятьох дітей. Одержав медаль Tony Jannus за видатний внесок у комерційну авіаційну галузь.

 

Брем Коен, засновник BitTorrent Inc.

Брем Коен є основоположником BitTorrent – системи спільного доступу однорангової мережі, яка дає змогу розподіляти великі обсяги даних через інтернет. Хоча він відомий у технологічних колах як засновник новаторської мережі, мало хто знає, що Коен страждає на синдром Аспергера (розлад аутичного спектра, за якого важко спілкуватися та взаємодіяти з людьми).

Сам Коен вважає, що його діагноз ніяк не заважає успіху: особливий спосіб роботи його мозку допомагає йому знаходити унікальний підхід до проблем і загадок та бути одним із найкращих бізнесменів.

 

Даймонд Джон, засновник американського бренда чоловічого одягу FUBU

Відомий підприємець у 1990-х роках започаткував компанію FUBU (Five Urban Brothers United). Спочатку вона виробляла одяг для вузької цільової авдиторії (афроамериканців 18–25 років) та згодом перетворилася на масовий бренд, створивши конкуренцію іншим відомим маркам. Тільки у Китаї є 300 магазинів FUBU. 

Проте багато шанувальників марки FUBU не знають, що Джон страждає на дислексію. «У математиці та природознавстві я був серед кращих, – розповідав Джон. – Я міг швидко знайти відповідь та здобути високі оцінки, проте читання та писання були зовсім іншою справою».

Пізніше Джон став інвестором телевізійнго шоу Shark Tank, програми, яка надає підприємцям-початківцям можливість розвивати свій бізнес, залучаючи приватні інвестиції.

 

Ілін Паркер, засновниця бренда ковдр Cozy Calm

Ілін Паркер до п’яти років не розмовляла, а потім заговорила і виглядала цілком здоровою людиною. Але робота в офісі лякала її: їй було дуже складно висиджувати весь робочий день перед комп’ютером, виконувати завдання, які ставили перед нею, та запам’ятовувати і структурувати інформацію. Діагноз «аутизм» їй поставили тільки у 46 років. 

Через два роки вона почала лікуватися. Якось терапевт поклав на неї спеціальну ковдру, що активувала сенсорні системи організму. За п’ять хвилин під такою ковдрою Паркер розслабилася: напруга, яка переслідувала її усе життя, кудись поділася. Вона почала шукати таку саму для домашнього використання, але з’ясувалося, що їх майже неможливо знайти у продажу. 

Тоді Паркер найняла декількох швачок і почала випускати м’які і водночас важкі ковдри під брендом Cozy Calm та продавати їх через інтернет, а потім їй вдалося домовитися з аптеками та лікарнями. Незабаром продажі ковдр Cozy Сalm принесли близько $100 тис.
 

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

x