Купив, з’їв і забув

Основні вкладки

Катерина Спориш
06/08/2018

«Нуль відходів» 一 так дослівно перекладається з англійської вираз zero waste. Для розуміння, це рух до життя без сміття, який стрімко поширюється по всьому світові. Головний його принцип якого 一 заохочувати до зміни життєвих циклів ресурсів, так, щоб використовувати їх повторно. Тому все більше людей відмовляються від поліетилену та інших одноразових товарів на користь багаторазових товарів.

Адже за різними підрахунками, загалом щодня від одного жителя планети утворюється близько 2 кг відходів, а це ще слід помножити на кількість населення Землі 一 7,6 млрд людей.

Аби скоротити темпи засмічування планети, люди активно використовують багаторазові тканинні торбинки для покупок, паперові й інші еко-пакети для овочів та фруктів, переробляють предмети побуту, меблі та ін. Наприклад, вже повністю або частково від поліетиленових пакетів відмовилися 40 країн, а рух zero waste захопив чи не всі країни світу. До речі, життя без сміття підтримують відомі по всьому світу компанії 一 виробник автомобілів Subaru, компанія Google та багато інших. 

Наразі у цієї філософії з’являється все більше прихильників 一 підприємців, що взяли за мету виробляти такі товари, не створивши нового сміття. Через власну соціальну відповідальність та любов до кулінарії і Кирило Пузенко замислився про власну справу 一 готувати смачну їжу, що є поживною для організму, разом з цим без відходів після вживання. Ось так і з’явився популярну вуличну їжу «Супкультура» 一 холодні та гарячі супи у борошняних стаканчиках, що продаються у столиці, інших містах України та за кордоном 一 Чехії, Угорщині, Словаччині, Австрії, Білорусі.

一 Кириле, розкажи нашим читачам передісторію власного бізнесу.

一 Почалося це років із 6 тому. Я обожнював готувати та мріяв створити власну кулінарну справу, обов’язково без відходів. Адже насправді вулична їжа 一 це передусім пластиковий посуд: тарілки, виделки, поліетиленові пакети, пляшки тощо. Все це у подальшому потребує переробки. А мені хотілося зробити так, щоб можна було купити і, не використовуючи посуд, взяти із собою, тримаючи в одній руці. Та з’їсти дорогою кудись, не залишаючи сміття. Від концепції до бізнесу пройшло 2 роки часу. А за його реалізацію я взявся кризового 2014 р.

一 Як реалізовував справу?

一 Все склалося доволі цікаво. Одного разу мене запросили на співбесіду. Як з’ясувалося, на ній був присутній власник ресторану. Ми познайомилися і згодом продовжили із ним діалог: я подав йому ідею смачних і різноманітних супів у хрумкому «посуді», написав бізнес-план та запропонував стати нашим бізнес-янголом.

І знаєте що? Він охоче погодився, і ми отримали $2 тис. на розвиток власної справи. За ці гроші купили піч для випікання, замішувач тіста й інше приладдя.

Відповідно до нашої концепції, вирішили реалізовувати продукцію не стаціонарно, а на фестивалях, що набирали обертів того ж, 2014 р. А за правило взяли готувати щоденно супи та випікати свіжі стакани. Все склалося успішно 一 і з приміщенням, і з обладнанням. І коштів вистачило. Так 31.08.2014 ми стартували!

一 Чи були цікаві історії перед фестивалями?

一 За добу до першого фестивалю у 2014 р. нам треба було виробити такий особливий «посуд», який, з однієї сторони, був би хрумким, а з іншої 一 не містив би розпушувачів або дріжджів, цукру. І разом із цим 一 щоб витримував високу температуру та не протікав. Отже, 4 роки тому методом спроб та помилок за добу ми розробили перший рецепт стакана із борошна, солі, спецій і соняшникової олії, який випікається за 5 хвилин. Тоді з’явився перший рецепт, а на сьогодні їх вже 15!

一 Розкажи, звідки назва 一 «Супкультура»?

一 Спочатку було «Soup for one». А потім народилися назва, яка знайома відвідувачам до сьогодні 一 «Супкультура», в яку вкладено пояснення задуму, чому стакан саме такий, а не інший. Про культуру споживання та інші важливі й відповідальні речі.

一 Цікавий момент! А чи є ще десь у світі культура вживання супів у хлібі?

一 Наскільки мені відомо, за кордоном тій самій Угорщині існує традиція подавати суп у хлібі, але така подача наближена до ресторанної, оскільки цю страву потрібно вживати у закладі. Знадобляться прибори 一 та ж ложка, наприклад. І ще важливий момент: у цих країнах такий хліб зазвичай не їдять, а використовують виключно як посуд. У нас зовсім інша історія 一 це смачна швидка страва без приборів, який тримаєш в одній руці, смакуючи гарячими чи холодними супами прямо на ходу.

一 Як людям розповідали про нову послугу?

一 На фестивалях, у соціальних мережах Facebook та Instagram. Втім, найбільший приріст клієнтів до сьогодні отримуємо саме з фестивалів 一 30-40%. За рекомендаціями 一 ще 20%, і через соціальні мережі 一 40%.

一 А хто в основному 一 покупці продукції?

一 Передусім це жінки 25-35 років 一 молоді матусі. Чоловіки також полюбляють наші страви, бо ними можна наїстися.

一 Чи існує сезонність у бізнесі?

一 Раніше ми вважали низьким сезоном літо. Тепер, як ми бачимо, 一 влітку люди однаково їдять як холодні, так і гарячі супи. А високий сезон 一 це осінь-весна.

一 За який час повернули вкладені кошти?

一 2016 р., тобто за 2 роки. Але не було конкретного терміну повернення коштів. Ми багато переінвестували у справу.

一 Супи 一 традиційно солона їжа. Цікаво, а чи можуть ваші стакани підійти для вживання кави або чаю, якщо спекти їх солодкими?

一 Так, і ми це робили. Але згодом відмовилися від цього задуму через партії, які не підходили замовникам.

一 Були помилки у веденні бізнесу?

一 Спочатку, як я вже розповідав, ми називалися «Супован», а потім ми обрали більш вдалу назву.

一 Поділіться планами на найближчі декілька років?

一 Просування у напрямку країн ЄС. Плануємо розробити різні формати порцій 一 дітям удвічі менші 一 та вдосконалюватися!

 

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

x