Порада від спеціаліста
Після 24 лютого українські компанії, щоб вижити, змушені працювати по-новому, в умовах війни, чи взагалі переорієнтувати свій бізнес. Наразі вже неможливо використовувати налагоджені раніше логістичні канали, зокрема повітряним та водним шляхом.
Про те, як змінилися ланцюги постачання з початком російської агресії, та про перехід бізнесу на сухопутні логістичні плацдарми розказала директорка ГС «Центр досліджень залізничного транспорту» Вікторія Яновська.
Стан справ до війни
У 2021 році обсяг експорту товарів з України становив 68,24 млрд доларів, імпорт – 73,3 млрд. Торгівля держави, крім реалізації продуктів ІТ-індустрії, відбувається завдяки логістиці, зокрема й транспортуванню товарів. У логістичних ланцюгах задіяний залізничний, автомобільний, морський, річковий і трубопровідний транспорт.
Попри те що торговельний баланс минулого року був від'ємним – імпорт перевищив експорт на 5 млрд доларів, все ж динаміка для держави була позитивною: експорт торік рекордно зріс і сягнув показників 2012 року.
Структура експорту у 2021 році за даними Держмитслужби:
- Чорні метали – 20,46 %
- Зернові – 18,46 %
- Руди – 10,45 %
- Жири та олії – 10,33 %
За групами товарів торік найбільшу частку в експорті становили чорні метали: цієї продукції продано майже на 14 млрд доларів.
Поточна ситуація
Даних щодо структури й показників зовнішньої торгівлі за перший квартал 2022 року поки немає. Але прогнозується, що в лідерах і надалі залишатимуться руда й зернові. Видобуток корисних копалин у Криворізькому й Полтавському регіонах продовжується.
Так само активно вивозитимуть і зернові, адже їх у наших сховищах надлишок. Здебільшого йдеться про кукурудзу. Продовольчу пшеницю зараз експортувати небезпечно, бо невідомо, які площі цьогоріч будуть засіяні та як вийде провести сільськогосподарські роботи. Однак обсяги запасів для продажу зернових, за прогнозами експертів агроринку, все ще достатні. Україна має приблизно 25 млн тонн пшениці й кукурудзи, які можна експортувати до липня-серпня.
Логістична ситуація після нападу росії
З початком війни економіка практично завмерла: загарбники бомблять виробничі підприємства. Так, у Маріуполі фактично зруйновано величезний промисловий кластер. Окупанти замінували й блокують морські шляхи для вантажів з портів України та системно нищать інфраструктуру сухопутних шляхів на сході та півдні країни.
Однак вітчизняний бізнес попри все продовжує працювати, активно шукає нові можливості роботи й логістичні шляхи для транспортування продукції.
Якщо структура імпорту зазнала суттєвих змін: тепер основні вантажі, які ввозяться в Україну, – гуманітарні та пальне, то експорту фактично залишається такою самою – зернові, руда й чорні метали. Вантажі на експорт традиційно перевозили залізницею з місць формування вантажної бази до портів Великої Одеси (Одеський, Чорноморський, Південний) та Маріуполя. Тепер ці шляхи відрізані.
Тож експортери намагаються вивозити продукцію за кордон через сухопутні (залізничні) переходи. Однак їхніх потужностей наразі недостатньо – інфраструктура, й не тільки в Україні, виявилася неготовою до таких навантажень. Додає проблем і різниця у ширині колії між залізницями України (1 520 мм) та Європи (1 435 мм).
Як наслідок, Укрзалізниця суттєво зменшила обсяги перевезень. Загалом, включно з експортно-імпортними перевезеннями, державний залізничний оператор України за березень 2022 року ледь вийшов на показник у 30% від аналогічного періоду 2021 року.
Постає логічне запитання, як краще налагодити логістичні ланцюги в нових умовах?
Нові маршрути
Трейдери вже здійснили перші постачання кукурудзи до Європи залізницею. Проте її пропускна спроможність, як порівняти з портами і морськими шляхами, незначна.
«Через порти Україна щомісяця експортувала по 5 – 6 млн тонн збіжжя. Та Укрзалізниця, навіть працюючи, наразі зможе забезпечити перевезення у європейському напрямі максимум 600 тис. тонн. Тож порти Рені та Ізмаїл наразі є найкращим рішенням для перевезень зернових. Єдина проблема – відсутність достатніх перевантажних потужностей у цих портах», – вважає Вікторія Яновська.
Укрзалізниця визнає, що залізничний перехід Ізов – Грубешів переобтяжений, там застрягли понад 4 тис. вагонів, тому просить відправників переорієнтувати вантажі на інші прикордонні переходи. Зокрема, спрямовувати перевезення зерна до портів Ізмаїл і Рені.
Нагадали в компанії й про решту 11 залізничних переходів із суміжними державами для переорієнтації напрямів експорту. Хоча готовність інфраструктури УЗ під сумнівом і вона не справляється з суттєво збільшеним потоком вантажів, все ж такі альтернативи існують. Та й Укрзалізниця заявляє, що спрямує всі зусилля, аби збільшити пропускну здатність прикордонних переходів.
Так, найближчим часом там проводитимуть роботи з розвитку колійного господарства, а на дільниці Ізов – Держкордон планують електрифікувати напрям.
Підтримка ЄС
Важливо, що Європейський союз розуміє необхідність вкладатися в розвиток інфраструктури для сухопутного перевантаження вантажів з України. Польща створить на кордоні «сухий порт» для агропродукції. Така інфраструктура допоможе збільшити український експорт. Про наміри щодо цього під час онлайн-зустрічі з міністром аграрної політики та продовольства Миколою Сольським заявив віцепрем’єр-міністр – міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Республіки Польща Генрік Ковальчик. За даними Кабміну, експорт надлишків зернових може принести Україні до 10 млрд доларів у першому півріччі.
Щодо транспортування руди та чорних металів, то його також повністю переорієнтовано на сухопутні шляхи. Максимальну кількість цих вантажів має перевозити залізничний транспорт, хоча доля автомобільних перевезень теж прогнозовано зросте.
Порада від спеціаліста
АТ "Ощадбанк"