Навіщо нам трудовий договір?

У рубриці «У гостях у юриста» ми продовжуємо говорити з Олександром Пілягіним, керуючим партнером юридичної компанії «ДП ГРУП», на тему особливостей працевлаштування в Україні. Сьогодні Олександр розкаже про нюанси складання трудового договору і про те, як він реалізується на українському ринку праці.

Особливості складання трудового договору

Трудовий договір є угодою між працівником й роботодавцем, згідно з умовами якої працівник зобов’язується виконувати визначену цією угодою роботу, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець – виплачувати заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін. Трудовий договір не може містити умови, що погіршують стан працівника у порівнянні з нормами чинного законодавства.

Олександр радить при складанні трудового договору звернути особливо пильну увагу на обовязки сторін, графік роботи, заробітна плата. Рекомендуємо також ознайомитися з усіма локальними нормативно-правовими актами, які повязані з трудовою діяльністю працівників (найважливіший – правила внутрішнього трудового розпорядку). Також необхідно звернути увагу, хто підписує з працівником трудовий договір – чи має ця особа відповідні повноваження. 

При укладанні трудового договору громадянин зобовязаний надати паспорт або інший документ, що засвідчує особу, та трудову книжку. Якщо для цієї роботи (посади) законодавством встановлена вимога щодо освіти, кваліфікації, стану здоров’я тощо, необхідно також надати документи, що засвідчують відповідність цим вимогам. Забороняється вимагати надання відомостей та документів, що не передбачені законодавством.

Після надання всіх необхідних документів громадянином, роботодавець повинен подати до податкового органу форму (звіт) про прийняття нового співробітника, цим він повідомляє податкову про прийняття співробітника, який вноситься в податкову базу підприємства.

Після чого роботодавець щокварталу здає податковий розрахунок за формою 1ДФ про нарахування податків на заробітну плату, що і є підтвердженням для записів у трудовій книжці і отримання пенсії в майбутньому.

Яке існує підводне каміння для обох сторін при укладанні трудового договору?

«Можу навести такий приклад: статею 24 Кодексу законів про працю передбачається можливість вважати трудовий договір укладеним і в тому випадку, коли ні наказу, ні розпорядження про зарахування вас на роботу не було, але фактично до роботи вас допустили. Існування саме цієї норми дозволяє недобросовісному наймачеві «використовувати» вас як працівника, не створюючи вам ніяких гарантій, а для себе - обов'язків. Тому, якщо у вас склалася така ситуація, вимагайте у наймача, щоб він прийняв вашу трудову книжку і зробив там відповідний запис про прийом на роботу. Крім того, варто памятати трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють у роботодавця понад п'ять днів (ст. 48 КЗпП)», - коментує Олександр Пілягін.

Крім умов, передбачених законодавством, роботодавець має право включити в трудовий договір додаткові пункти, які йому необхідні, але тільки за умови, що ці пункти не будуть суперечити Трудовому кодексу і не будуть погіршувати становище працівника.

Як мінімізувати ризики для обох сторін при укладанні трудового договору?

Найперше працівник та роботодавець зобовязані дотримуватися законодавчих норм чинного трудового законодавства – Кодексу законів про працю України. При працевлаштуванні працівник повинен у повній мірі користуватися своїми правами з точки зору трудового законодавства, що допоможе йому уникнути неприємних моментів, а роботодавцю слід одразу доводити до відома працівника нюанси посади, розробляти посадові інструкції й знайомити працівників з ними завчасно.

Для працівника при зміні робочого місця варто ознайомитись з відгуками про нового роботодавця, з інформацією про наявність судових справ, у яких брав участь роботодавець за позовами про невиконання трудових договорів. Для роботодавця є сенс отримати рекомендаційні листи від попередніх роботодавців людини, яку він планує взяти на роботу. Також все частіше роботодавці ознайомлюються з профілями у соціальних мережах тих осіб, які претендують на зайняття відкритих вакансій.

Недобропорядні роботодавці й виконавці

Олександр зазначає, що прикладів недобропорядності роботодавця й працівника при виконанні своїх трудових обов’язків безліч, й вони дуже схожі. Наприклад, часто трапляються ситуації, коли роботодавець бере працівника на випробувальний термін до 6 місяців з неповною заробітною платою, після закінчення якого розриває трудовий договір. Нерідко буває й так, що роботодавець залучає студентів на стажування, обіцяючи оплачувати його та підписати трудовий договір після завершення стажування, але не дотримується своїх зобов’язань. Фактично роботодавець експлуатує безкоштовну працю студентів. Розповсюджені випадки, коли роботодавці не виплачують лікарняні, відпускні.

Що стосується недобропорядних працівників, то є приклади, коли співробітник може тривалий час не звільнятися: йти у відпустки та на лікарняний, отримуючи при цьому повну заробітну плату, навіть коли роботодавець встановив невідповідність такого працівника посаді.

Як повинна змінюватися державна політика щодо трудових відносин – в бік посилення правил і контролю чи лібералізму?

Нинішній склад Кабінету міністрів декларує лібералізацію ринку праці. На думку Олександра, це необхідний крок, але в даному випадку потрібен баланс між інтересами роботодавця і працівника. Вважаючи, що необхідно чітко прописати й розширити права роботодавця в частині законного звільнення співробітника за недобропорядне ставлення до своїх обов’язків. З іншої сторони, найманий працівник не повинен бути дискримінований в результаті лібералізації трудових відносин.

Схема «найманий працівник – ФОП»

Олександр пояснює, що використання ФОПів хоч і розповсюджена практика, але повязана в великими ризиками. Найбільшим з них є те, що органи Держпраці та/або податкові органи визнають таку схему трудовими відносинами, що призведе до нарахування штрафів і додаткових податкових платежів.

Перспектива зменшення рівня єдиного внеску для роботодавця

«Поки що, відповідно по проекту держбюджету-2020, ми не бачимо подібних перспектив, як мінімум у наступному році. Але в цілому зменшення рівня єдиного соціального внеску було би непоганим кроком, адже це знизить податкове навантаження на фонд заробітної плати, що, як показує світова практика, призводить до детінізації ринку праці, а в середньо- і довгостроковій перспективі збільшує надходження до державної скарбниці», - коментує ситуацію Олександр Пілягін.
 

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

x