Піца з передової

Основні вкладки

Півтора року тому учасник АТО Леонід Остальцев відкрив піцерію Veterano Pizza у Києві. А тепер піцу від ветеранів смакують і на сході, і на заході країни. Мережа стала надто  популярною, про що свідчить і візит президента у столичний заклад, і стаття у New York Times.

Ветеранська піца

До того, як піти добровольцем у зону АТО, Леонід п’ять років працював піцайолою у київських ресторанах. Тож після демобілізації не тільки повернувся до улюбленої справи, а й зробив із неї бізнес.

Бізнес-план Леоніду допомогла скласти дружина, потім були курси, на яких осягав ази бізнесу. Підприємцю-початківцю не щастило: цілий місяць він шукав інвестора, та марно – йому відмовили 20 разів. «По-перше, мені бракувало досвіду. А по-друге, потенційних інвесторів відлякувало те, що персонал піцерії мав складатися із колишніх бійців АТО», – згадує Леонід. Але він не здавався, і згодом бізнес-партнер знайшовся, який навіть запропонував запустити проект на своєму майданчику.

На той час у Леоніда було лише $150, і цього очевидно бракувало для запуску піцерії, тож партнер вклав свої $4,5 тис. Бізнес-план передбачав, що 10% від прибутку піде на благодійність. Цей пункт виконується й досі: щомісяця підприємець перераховує гроші Союзу ветеранів АТО Деснянського району Києва.

Проект доволі швидко став популярним, надто після того, як про Veterano написав New York Times. Та за дев’ять місяців ситуація змінилася. Бізнес-партнер Леоніда вирішив продати приміщення, в якому працювала Veterano Pizza. Тож підприємцю треба було негайно вирішити «квартирне» питання, аби команда пі церії не залишилася без роботи. Підприємець опинився на вулиці із прибутком у $3,5 тис. та частиною обладнання. Але найголовніше – вдалося зберегти команду.

Нова надія

Veterano Pizza на той час уже добре знали, тому нові інвестори не забарилися. Натепер їх десятеро: чотири компанії і шість осіб. Кредити дають без відсотків або під невеликий соціальний відсоток.

Нове приміщення шукали дуже довго. Щойно власники локацій дізнавалися, що це «ветеранський» бізнес, одразу відмовлялися співпрацювати. І коли врешті приміщення знайшли, його довелося облаштовувати з нуля, адже там залишилися самі стіни та чавунні батареї. Ремонт обійшовся у 2 млн грн. Підрядником робіт також була ветеранська компанія. Інтер’єру приділили особливу увагу, його доповнили військовою символікою, яку привезли бійці зі сходу країни.

Персонал, як і вимагає концепт, складається здебільшого із колишніх бійців АТО: дев’ятеро працюють на кухні, двоє барменів і двоє в залі. Плинність кадрів доволі висока і пов’язана з тим, що більшість працівників відкривають власний бізнес. Стати новим піцайолою у Леоніда нескладно: за півтора року професію опанували понад десятеро ветеранів. Хоча, як наголошує підприємець, майстерність створення піци можна гострити усе життя.

Леонід вважає, що співробітникам треба давати можливість проявити себе, тому кожен працівник може скласти бізнес-план проекту, який він хотів би реалізувати. Цією можливістю скористався піцайола Володимир Шевченко, який написав бізнес-план, позичив 20 тис. грн. і відкрив кав’ярню Veterano Coffee. Зараз каву подають вже в десяти таких закладах, і всі входять у склад франшизи.

Остальцеву пропонували відкривати нові заклади й надалі, але він не поспішає збільшувати мережу, адже, за його словами, робота у Veterano досить складна. Більшість гостей закладів – це ветерани та волонтери, і треба уміти з ними спілкуватися, обходити гостри кути, нести позитив. Крім того, відкриття нового закладу потребує чималих коштів.

Один у полі воїн

Натепер бренд Veteranoце 9 торговельних марок. Окрім трьох піцерій у столиці, Дніпрі та Стебнику, 10 кав’ярень, є ще кондитерська Veterano Brownie і ремонтний сервіс Veterano Service. Леонід постійно працює над вдосконаленням франшизи, адже упевнений, що франшиза не означає однакові ресторани на кшталт МсDonalds. Він хоче, аби кожен заклад був унікальним, але брендованим.

Підприємець розповідає, що, перебуваючи в АТО, він навчився зважено ризикувати. «Саме тому просуваю ідею підприємців-ветеранів. Я люблю цих хлопців, вважаю, що саме за ними майбутнє», – ділиться Остальцев.

Сьогодні бізнесмен працює самостійно, це його принципова позиція. «Коли ти один, то ні перед ким не звітуєш, ти сам усе вирішуєш. Один у полі воїн, якщо багато працюєш – це дієвий метод ведення бізнесу», – резюмує він.

Попри те, що у ЗМІ називають його бізнес соціальним, власник Veterano Pizza так не вважає, але наголошує, що для нього бізнес – це насамперед історія про людські стосунки, а не про гроші. Бачити проблеми людей, допомагати їх вирішувати, навчати, давати робочі місця – це те, що Леонід робить із задоволенням і що дає результат.

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

x