Практика захисту авторських прав в Україні значно відрізняється від західних країн. У нас почасти крадуть ідеї, продукти та бренди, і з цим стикаються бізнеси будь-якого масштабу. Не можна вважати себе занадто маленькою компанією, яка не стане об’єктом крадіжки. Ми розпитали юриста Дмитра Пономарьова, якими можуть бути важелі юридичного та суспільного впливу на тих, хто користається з чужого.
1. Реєстрація понад усе
Реєструє знак для товарів і послуг Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент) – державна установа, що відає всіма патентами – на торговельні марки, промислові зразки, винаходи, корисні моделі. Також він займається й авторським правом на творчий продукт, наприклад, пісні. Юридичним шляхом доволі легко діяти, якщо ваша торговельна марка зареєстрована. У випадку «запозичення» ТМ її власник може легко довести у суді свою правоту, надавши свідоцтво, що підтверджує право власності на торговельну марку.
2. Хто перший, той і правий
Якщо бренд не зареєстрований, є презумпція першості використання. Той, хто перший почав використовувати ТМ, той і правий. Юридичні тонкощі починаються тоді, коли інтереси компанії, яка довго (років десять), користується незареєстрованою ТМ, не збігаються з інтересами компанії, що користується нею п’ять років, але має свідоцтво на знак для товарів і послуг. Це спірний момент, рішення за яким ухвалює суд.
3. Територіальні претензії
Конфлікти можуть виникнути, коли громадянин однієї країни реєструє бренди, що мають інших власників на території інших країн. Юридично це складне питання, адже за законом право власності мають обидві сторони. Скажімо, нині триває процес між громадянином України та великими китайськими брендами, які він зареєстрував у нашій країні. Виграш залежатиме від сили доказів сторін.
4. Пакування
Щодо авторства, пакування – це «складене» явище. Воно містить дизайн, створений самою компанією або придбаний у спеціалізованого бюро. Людина, якій необхідно у суді захистити дизайн пакування, може довести своє право власності, показавши весь ланцюг роботи – від замовлення в агенції до договорів із конкретними авторами та майнове право на розробку. «Складеність» пакування в тому, що окрім дизайну, воно має фізичну форму та містить торговельну марку (зображення, логотип тощо). Питання в тому, що саме крадуть у пакуванні. Якщо оригінальну форму, то це промисловий зразок, який так само необхідно захищати патентом.
5. На конкретних прикладах: харчові рецептури
Складними є випадки, коли крадуть харчові рецептури. Такі рецепти, як Coca-Cola, запатентовані, їхня рецептура захищена та суворо охороняється. В інших випадках факт викрадення довести процесуально майже неможливо – точність харчової експертизи ніколи не буває стовідсотковою. Тож авторство можна доводити хіба що першістю, якщо продукт та його рецептура публічно презентували на великому форумі і це можна довести. Але це довго та дорого.
6. Захист репутації
Окрім суто юридичного способу захисту прав є комунікаційний, репутаційний важіль, що використовується для створення негативної суспільної думки про крадія. Часто він важить більше, ніж юридичні важелі: якщо суспільство знає вас як гарного виробника впізнаваного продукту і впевнене у вашому авторстві, то, попри юридичні складнощі, буде переконане у вашій правоті. Тут суспільна думка може відіграти важливу роль. За крадіжки ідей, яку юридично ніяк не можна довести, стиль команди, що згенерувала ідею, стане важливим доказом авторства.
7. Людський чинник
Дуже поширена проблема, коли працівник компанії її залишає і на новому місці використовує попередні розробки. Юридично проводити такі справи дуже важко, довго і дорого, але важелем тут є трудовий договір, який накладає на працівника певні зобов’язання: він має знати посадову інструкцію, розпорядок праці, зберігати посадові таємниці. Якщо роботодавець доводить, що його екс-працівник незаконно використовує ідеї, здобутки компанії, то він може вимагати компенсувати доведені збитки, і тут розмір завданої шкоди може бути необмежений. Можна навіть порушити кримінальну справу проти такого несумлінного працівника, для якого передбачені різні види покарань – від штрафу, що виплачується у державний бюджет, і до виправних робіт, тюремного строку чи конфіскації робочих матеріалів.
8. Коли закон проти бізнесу
У випадку масштабних судових суперечок між компаніями за торговельні марки, процеси можуть тривати роками. Наприклад, якщо два виробники продають кетчуп фактично під однаковими назвами, то відповідачу-крадію вигідно затягувати процес, адже до його закінчення він продаватиме свій продукт і матиме з цього зиск, навіть якщо знає, що неправий і програє суд. До того ж суди нині перевантажені, і між засіданнями може минути 3-4 місяці, а такі справи не вирішуються за два засідання.
