Усе про PR

Основні вкладки

Чому комунікація зі споживачем має бути простою, як боротися з фейками, які корисні інструменти стануть у пригоді піарникам – про це говорили фахівці на PR марафоні #6: Fusion. Пропонуємо вам добірку найцікавіших інсайтів. 

 

Ірина Золотаревич, радник прем’єр-міністра України з комунікацій, член наглядової ради Всеукраїнської рекламної коаліції, розповіла про відмінності піару для держсектору та комерційних компаній і нюанси, на які варто звернути увагу під час комунікації:

- Чим відрізняється піар для держсектору та комерційних компаній? Лише предметом комунікації. 

- Говоріть просто, інакше вас не почують. За статистикою, 80% людей цікавляться лише власними проблемами. Вони не докладатимуть зусиль, щоб зрозуміти складний меседж. 

- Візуальні зображення та відео зараз працюють краще, ніж текст: відбувається перенасичення текстовим форматом. 

- Робіть рекламу, яка сподобається людям, а не вам. Застосовуйте дизайн-мислення: варто зрозуміти, що потрібно споживачеві, і говорити про це. Іншими словами, прокладайте асфальтовані доріжки не там, де вважаєте за потрібне, а там, де ходять люди. 

- Як донести ідею до споживача? Спрощувати доступ до інформації. Наприклад, в Україні після народження дитини можна отримати допомогу онлайн. Але є стереотипи, що це дуже довго і важко. Тому ми розробили просту інфографіку і почали комунікацію з жінками: поширювали інформацію у центрах соцдопомоги, залучали лідерів думок, використовували соцмережі та інші ресурси. Основна ідея, яку ми хотіли донести, – цю допомогу отримати просто, зробіть це. І за три тижні такої комунікації активність користувачів зросла у 2,5 раза. 

- Щоб комунікація спрацювала, важливо не перегодувати нею користувача: у нього має залишатися відчуття інформаційного голоду, бажання дізнатися більше. 

 

Аліна Фролова, керівний партнер групи агенцій Ram Group, директор StratComUA, проаналізувала 40 професійних подій 2017–2018 років та визначила основні комунікаційні тренди та небезпеки сьогодення: 

- Зараз створюється багато фейків. Більша частина з них побудована дуже грамотно, і, за статистикою, 70 % користувачів їх репостять. У багатьох країнах уже створюють схеми контролю фейків, зокрема штрафи за їх поширення. Google, наприклад, створив інструмент Fact Check, що показує оцінку достовірності новин.

- Держава частіше звертається до комунікаційних агенцій, тому вміння працювати з населенням стає професійною перевагою. 

- Триває процес роботизації комунікацій, активно використовуються чат-боти для спілкування. Але, окрім цього, частину контенту створюють тролі-боти. Що з цим робити, поки що незрозуміло. 

- Медіаграмотності та стратегічному мисленню потрібно навчати з дитинства. Медіаграмотність допомагає користувачу відрізняти фейки та розуміти, яку інформацію можна мати з мережі. За статистикою, з відкритих даних розвідка отримує до 90 % необхідної інформації.

 

Юлія Петрик, PR-лідер MacPaw, автор та викладач курсу Global PR у Projector, повідомила про нюанси побудови та розвитку комунікацій для IT-компаній:

- Закордонні медіа не стоять у черзі за новинами наших компаній: український продукт не цікавий лише тому, що він є.

- Яка інформація може зацікавити іноземні ЗМІ? Новини, що ваша компанія залучила інвестиції, засновник компанії жінка, стартап засновано у Кремнієвій долині або ж ваш продукт медійний (а в ідеалі якось стосується Трампа: в Америці, наприклад, активно висвітлювалося створення програми Trump Filter, що зменшувала видачу у стрічках користувачів твітів Трампа).

- Як піарнику проаналізувати, хто пише на його тему? Для цього є багато корисних інструментів: SEO-інструменти (ahrefs, SEMPush), веб-аналітика (Google, Alexa), емейл-хантинг, емейл-трекінг (Yesware, Hubspot, Buzzstream), заготовлені відповіді у Gmail, моніторинг згадувань (Talkwalker, Google alerts, mention), Listen Notes для підкастів, CRM. 

- Збирайте досьє на журналістів, у якому зазначайте, на які теми та в які рубрики вони пишуть (щоб розуміти, кому пропонувати тему «10 найцікавіших програм для смартфона», а кому – про нюанси технологічних процесів). 

- Пам’ятайте про нові формати мас-медіа: зараз популярні підкасти, Snapshat, Instagram, але релевантних медіа (наприклад, ми робили статтю про наш музей маленькими частинами в Instagram i Snapshat), відеоконтент. Можна також працювати з лідерами думок у вашій ніші, що мають власний блог чи Youtube-канал.

 

Отже, якщо підсумувати тези усіх доповідачів, можна визначити три головних складники успішної комунікаційної стратегії:
1. Проста мова у комунікації зі споживачем, використання візуальних матеріалів та відео. 
2. Медіаграмотність та стратегічне мислення: уміння відрізнити фейк та розуміння, як правильно користуватися доступною інформацією.
3. Правильна комунікація зі ЗМІ: розуміння, які теми можуть зацікавити журналістів, автоматизація моніторингу ЗМІ та знання переваг нових форматів медіа. 
 

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

x