Як купити готовий бізнес

Основні вкладки

Не у всіх майбутніх підприємців достатньо досвіду і знань, щоб власноруч побудувати успішний бізнес. У такому випадку в нагоді стає франчайзинг, коли можна за допомогою більш досвідченого партнера обзавестися омріяним рестораном або ж салоном краси.

Однак, вибираючи франшизу, можна допуститися помилок, здатних «убити» навіть успішно працюючу бізнес-модель. Яких саме помилок слід уникати при виборі франшизи, «Будуй своє» уточнив у франчайзингового брокера, керівника проекту Franchman Дмитра Лузакова.

Помилка №1. Хочу купити найприбутковішу франшизу.

Відразу шокую: немає такої франшизи! Апріорі всі якісні франшизи (дуті бізнеси до розрахунку не беремо) прибуткові. І краще зважати не на прибутковість, а на розмір інвестицій, термін окупності і сферу діяльності. Наприклад, прибутковими вважаються готельні франшизи, але розмір інвестицій у них становить від $1 млн, а термін окупності — 7-10 років.

Більш того, якщо у вас не лежить душа до управління номерним фондом — сенс купувати цю франшизу? Краще зупинити свій вибір на тій сфері, в якій розбираєтеся або ж хочете себе спробувати.

З тих же причин не варто й керуватися принципом «куплю франшизу, як у сусіда дяді Васі». Цілком імовірно, що сусід успішно торгує по франшизі хотдогами. Та навіщо вам його досвід, якщо ви мрієте відкрити салон краси? Ось і шукайте собі вигідну пропозицію в б'юті-сфері.

Помилка №2. Куплю франшизу на позикові кошти.

Я, як експерт з франчайзингу, зазвичай не рекомендую купувати франшизи у борг. Причина — термін окупності такого проекту подовжується, оскільки з'являється досить відчутна стаття витрат — погашення відсотків та тіла кредиту.

Але на практиці доводилося стикатися із різними ситуаціями. Буває, підприємцю не вистачає якоїсь частини грошей на покупку франшизи, наприклад, 20-30%. У такому випадку раджу ретельно вивчити поточні пропозиції фінансових установ. В Україні завжди можна знайти банк, що пропонує пільгові умови кредитування малого бізнесу, в тому числі й за схемою франчайзингу. Або ж можна спробувати отримати грант на запуск бізнесу в міжнародній організації. Такий підхід дозволить знизити фінансове навантаження. Так, наприклад, вчинив один із франчайзі мережі кав’ярень My Coffee. За програмою підтримки малого бізнесу його частково профінансувала ООН.

Помилка №3. Це повністю мій бізнес.

На жаль, регулярно доводиться стикатися із ситуаціями, коли франчайзі вважає, що франчайзингова точка — це на 100% його власний бізнес. З юридичної точки зору це так і є, тому що покупець франшизи — самостійний суб'єкт господарювання, який несе відповідальність за свої дії: перераховує податки, виплачує зарплату найманим працівникам тощо.

І тут нюанс полягає в тому, що він має працювати за стандартами, прийнятими у мережі. Якщо йдеться про фастфуд, то не можна самостійно змінювати меню або навіть рецептуру окремої страви, наполягаючи на тому, що «моя теща смачніше готує борщ, ніж той, що у вас». А франчайзингова хімчистка повинна закуповувати витратні матеріали в обумовлених постачальників, а не там, де ближче або дешевше.

Звичайно, невеликі зміни можуть бути, однак вони завжди узгоджуються із франчайзером. Найчастіше міжнародні франчайзингові мережі, заходячи у нову країну, підлаштовуються під менталітет її мешканців. Ресторатори коректують рецептуру, одежні ритейлери підбирають гамму кольорів та розмірну сітку. Цією практикою користуються навіть монстри франчайзингу McDonald's, KFC, Subway, виходячи на ринки Індії, Китаю тощо.

Помилка №4. За мене все зроблять.

Трапляються ситуації, коли франчайзі після покупки франшизи і відкриття точки самоусувається від оперативного управління, наївно вважаючи, що все за нього будуть робити менеджери з головного офісу франчайзера. Зазвичай така поведінка призводить до закриття об’єкту. Ще раз нагадаю, франчайзингова точка — це ваш бізнес, а не чужий.

Зрозуміло, є й винятки із правил, коли купівлю франшизи можна розглядати як варіант пасивного інвестування. Тобто франчайзі не бере участі в процесі запуску точки та її управління. Франчайзер замість нього шукає і ремонтує приміщення, наймає персонал, навчає його і запускає точку. У подальшому франчайзер виконує всі дії, пов’язані із оперативним управлінням закладом.

Втім, варто розуміти, що у такому разі франчайзер висуває до покупця франшизи додаткові умови. Наприклад, аби головний офіс компанії «Перша пекарня твого міста» взяв на себе обов’язки з відкриття та управління пекарнею, франчайзі повинен відкрити три заклади, а не один. І його витрати складуть не $30 тис., а цілих $100 тис. Це, дійсно, певний ризик. Але, як люблять казати маркетологи та продуктологи: «Люди завжди будуть їсти хліб». 

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

x