Змінюючи традиції

Основні вкладки

Марина Корчака
02/12/2017

Кулінарний експерт та засновник "Гастромайстерні Конфітюр" Євген Клопотенко виграв грант на розробку та впровадження нових рецептів в українській системі шкільного харчування. В інтерв’ю нашому порталу він розповів про те, як зміняться шкільні обіди та які труднощі доводиться долати молодому реформатору в Україні.

Про грант

Розкажіть про грант, на який ви подавалися.

Ми отримали грант від Фундації Ашан для Молоді. Механізм подання заявки на грант був дуже простим: ми заповнили форму заявки, яку розглянула комісія із представників восьми країн і згодом прийняла її.

Які ще проекти боролися за фінансування?

Ми, на щастя, ні з ким не змагалися. Фундація Ашан для Молоді протягом року розглядає певну кількість проектів для фінансування, і нам пощастило вчасно подати заявку та отримати грант.

Яка сума гранту і на що підуть ці гроші?

Сума гранту – 314 580 гривень. Гроші витратимо на створення та затвердження нового рецептурного збірника для шкільних їдалень.

Що потрібно мати, щоб отримати такий грант?

Для цього необхідно розробити проект щодо поліпшення здоров’я або харчування для молоді до 25 років, тобто для школярів і студентів, та подати заявку.

Фото - Юлія Горин/ надано прес-службою Євгена Клопотенка

Про проект

Розкажіть докладніше про проект, який ви впроваджуєте: про ідею, мету, місію, цільову аудиторію.

Наш проект спрямований на те, щоб змінити рецепти, за якими готують у шкільних їдальнях, тому що школярі харчуються за рецептами 1980-х років. Вони нетехнологічні, нецікаві і несучасні. Багатьох продуктів, які входять до складу страв зі старого збірника, уже давно немає у продажу.

Цільова аудиторія – це школярі державних і приватних навчальних закладів.

Місія проекту – змінити харчування школярів. Ми хочемо показати, що шкільна їжа може бути смачною. Батькам не потрібно буде щодня збирати ланч-бокси для дітей, адже вони знатимуть, що у школі годують смачною, гарячою і корисною їжею.

Наша мета – збільшити кількість дітей, що харчуються у шкільних їдальнях. А це, своєю чергою, знизить ризик занедужати на гастрит та інші захворювання шлунково-кишкового тракту.

Хто або що вас надихнуло на це?

Надихнуло моє бажання змінити культуру харчування в Україні і мої власні спогади про жахливу їжу в школі. Адже відтоді нічого не змінилося, оскільки збірник рецептур іще радянський.

Я розбираюся в їжі, тому можу щось поліпшити у цій галузі. Хочу показати людям, що можна харчуватися дуже смачно і витрачати на це небагато грошей. Я вирішив змінити саме шкільне харчування, адже зазвичай доросла людина їсть те саме, до чого звикла у дитинстві. Тому буде чудово, якщо людина з дитинства знатиме, що їжа може бути смачною і різноманітною.

Фото - Юлія Горин/ надано прес-службою Євгена Клопотенка

З яких етапів складається проект?

Спочатку ми створюємо рецепти для шкільних їдалень, загалом їх буде 60. Далі ми тестуємо рецепти у школах-партнерах нашого проекту – це три заклади у Дніпровському районі Києва. Їх обрали за умовами гранту. Після тестування і збору коментарів від дітей матимемо фінальні рецепти. Ми переведемо їх у технологічні карти і затверджуватимемо у Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України. Потім рецепти передамо до Українського центру здоров’я для повторного затвердження. Кінцевий етап – випуск збірки рецептів в електронному вигляді – безкоштовно і доступно для усіх шкіл України.

Нині проект на якому етапі?

Ми тестуємо рецепти і переводимо їх у технологічні карти.

Які труднощі довелося долати під час розробки проекту?

Ще до отримання гранту ми побачили тотальне неприйняття ідеї в органах влади. Усі хочуть змінити шкільне харчування, але ніхто не хоче почати це робити. Коли ми вже отримали грант і почали розробку, то, на щастя, нас підтримав Український центр здоров’я в особі Владислава Збанацького.

Фото - Юлія Горин/ надано прес-службою Євгена Клопотенка

Як налагодити і прискорити цей процес?

Нічого налагоджувати і прискорювати не потрібно. Все йде так, як іде. Але нам хотілося б мати підтримку громадськості у поширенні нашої збірки. Тому що тільки завдяки цьому ми зможемо впровадити нові рецепти в усіх школах України.

Крім гранту, які джерела фінансування вашого проекту?

У нас немає додаткових джерел фінансування. Єдиний ресурс, який ми вкладаємо в цей проект, – це наш особистий час. Він безкоштовний. Це наш проект і наша соціальна відповідальність.

Як виглядатиме нова система харчування? Що плануєте робити для її масового впровадження?

Ми не змінюємо систему харчування і не створюємо нову. Ми змінюємо рецепти у наявній системі.

Ми хочемо здійснити масовану піар-кампанію з поширення цієї збірки. Будемо використовувати сарафанне радіо, інтернет, мас-медіа. Ми будемо розповідати, розповідати і ще раз розповідати про те, що зробили, навіть попри те, що запит на нові рецепти величезний.

Чи ви орієнтуєтеся на системи шкільного харчування в інших країнах?

Насправді будь-яка інша система харчування краща за нашу, яка не змінювалася з часів Радянського Союзу. Але, наприклад, я проти буфетної системи, коли дитина сама обирає їжу. Навіть якщо в їдальні будуть і овочі, і фрукти, і каші, і різноманітні парові котлети, і будь-яка інша здорова їжа, дитина зазвичай обере не дуже корисну їжу на кшталт картоплі фрі. Тому я однозначно за ту систему харчування, коли ми можемо контролювати і порції, і кількість соусів, і кількість корисних продуктів у тарілці школяра.

Чи складно бути реформатором в Україні? Як і хто, на вашу думку, може полегшити їхнє життя?

Життя молодим українським реформаторам може полегшити підтримка місцевої та державної влади. Так, звичайно ж, є ідеї, які можуть бути не дуже популярні або ж складні в реалізації або розумінні. Але дуже важко, коли ти приходиш з ідеєю, ти готовий її реалізовувати і безкоштовно витрачати на це свій час, і все, що потрібно від місцевої влади, – це провести яке-небудь нараду або написати пару листів у певні органи. А замість цього від тебе відмахуються, не передзвонюють і в результаті забувають. Ось це дуже складно і неприємно. І саме підтримка місцевої та державної влади полегшила б життя молодим українським реформаторам.

 

 

Related Terms

Не пропустити найцікавіше

x